Картопляна галузь України: як втриматись на плаву в умовах надлишкового виробництва - Микола Гордійчук

Україна є досить потужним виробником картоплі в світовому масштабі, але еволюція галузі картоплярства в нас відбувається досить повільно. Учасники ринку пов'язаність язують це зі складними умовами для ведення бізнесу з вирощування картоплі в країні. Останні кілька років прибутки українських фермерів суттєво знизилися через обмежене ринкове споживання на тлі великих обсягів виробництва в господарствах населення. Віце-президент Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Микола Гордійчук, розповів в інтерв'ю «Інфо-Шувар» про стан в української картопляній галузі та перспективи її розвитку.

«Інфо-Шувар»: Щороку ми вирощуємо близько 20-21 млн. тонн картоплі. У свіжому вигляді ми споживаємо близько 7 млн. тонн картоплі, 4,5-5 млн. тонн залишаємо на насіння і десь 3-4 млн. тонн згодовуємо тваринам. Чи є такий розподіл споживання ефективним?

Я хочу одразу зазначити, що маю певні сумніви стосовно даних Держстату з виробництва картоплі в Україні. За оцінками Української Асоціації виробників картоплі, річний обсяг виробництва картоплі в Україні не перевищує 15 млн. тонн і розподіл споживання цього обсягу є дуже неефективним.

Фактично, щороку ми згодовуємо худобі або втрачаємо в процесі збирання та зберігання майже третину врожаю картоплі. Такий обсяг еквівалентний половині врожаю в сусідній Польщі! При цьому, ми майже не переробляємо картоплю.

«Інфо-Шувар»: У чому полягають головні відмінності в умовах ведення картопляного бізнесу в Україні та країнах ЄС?

У країнах ЄС дуже висока конкуренція між професійними виробниками, в тій годину як українські виробники конкурують переважно з населенням. Висока якість картоплі – це головна вимога споживачів у розвинутих країнах, тому технологічний рівень виробництва в Європі значно вищий, ніж наш. Завдяки цьому виробники мають помітно більшу врожайність і, відповідно, нижчу собівартість. В Україні задовільною вважається врожайність 25-30 тонн/га, а в Голландії цей показник майже в 2 рази вищий.

Крім того, неможливо собі уявити професійне виробництво картоплі в Європі без розвинутої інфраструктури. Там всю картоплю зберігають, калібрують та фасують безпосередньо на базі господарства. Вони не перевозять по країні некондиційну картоплю в землі, бо це занадто дорогою задоволення. Тім більше, європейські фермери не закладають в сховища некондиційну картоплю, бо продати таку продукцію навіть наприкінці сезону майже неможливо.

В Україні ж лінії для передпродажної доробки картоплі мають поодинокі господарства, а на зберігання закладається все підряд. Через це, найчастіше, вже взимку на ринку України спостерігають суттєве скорочення пропозиції кондиційної картоплі. Вже наприкінці сезону вона майже зникає. Велику частину української комерційної картоплі зберігають та допрацьовують взагалі на підприємствах, які не мають безпосереднього відношення до виробництва та знаходяться біля великих міст. Тобто, ми додатково збільшуємо собівартість картоплі через логістику до місця зберігання і передпродажної доробки.

«Інфо-Шувар»: Хоча б якісь переваги перед європейськими фермерами ми маємо?

Так, головним нашою перевагою є відносно високе споживання картоплі у свіжому вигляді. Наприклад, у Голландії середнє річне споживання картоплі на одну особу складає 85 кг, де більшість – це продукти переробки картоплі. Пересічний українець тільки в свіжому споживає більше 120 кг картоплі в рік. Саме завдяки цьому ціна на українську картоплю ще два сезони тому стабільно трималась на рівні 0,20 EUR/кг і це давало нашому фермеру можливість заробляти навіть у сезони в високим виробництвом.

«Інфо-Шувар»: Як змінилась прибутковість цього бізнесу у зв'язку із знеціненням національної валюти?

Ситуація на ринку істотно погіршилась . У зв'язку з війною на Донбасі та анексією Криму, ми втратили майже 10 % споживання. Водночас, через знецінення гривні, суттєво зросла собівартість картоплі, коли відпускні ціни, в еквіваленті з іноземною валютою, впали майже вдвічі. Минулого сезону українські фермери майже нічого не заробили. Тому, кількість охочих вирощувати картоплю вже у 2016 році помітно зменшилась, але великі професійні гравці вистояли.

«Інфо-Шувар»: Як виглядає портрет професійного виробника картоплі в Україні і який розмір господарства в картопляному бізнесі України є економічно доцільним?

Професійне вирощування картоплі - це не тільки велика виробнича площа та якісне насіння. Кожен виробник намагається отримати нижчу собівартість, а для цього потрібно максимально механізувати виробничі процеси, тобто потрібен певний набір техніки. Я вважаю, що інвестиції в техніку можуть бути доцільними за умови розміру господарства не менше, ніж 100 га. Для того, щоб таке господарство вважали ефективним, врожайність з цієї площі мусить бути не меншою, ніж 30 тонн/га. Крім того, потрібне сховище буде приблизно на 2,5-3 тис. тонн. Саме сховище дозволить фермеру бути присутнім на ринку протягом всього сезону, а не епізодично. Завдяки системним продажу, фермер автоматично стає привабливим клієнтом і для професійного оптовика, і для роздрібних мереж.

«Інфо-Шувар»: Скільки картоплі зараз продається через роздрібні мережі ?

За оцінками УАВК, станом на 2016 рік, середній обсяг продажів української картоплі через роздрібні мережі становить близько 480 тис. тонн, при тому, що загальний обсяг ринку картоплі в Україні складає десь 2 млн. тонн на рік. За останні п'ять років частка роздрібних мереж в структурі реалізації картоплі зросла на 10%. Загалом, рітейл в структурі ринкового споживання розвивається швидше, ніж інші канали збуту: оптові компанії, ГоРеКа, переробні підприємства. Фактично, вже сьогодні роздрібні мережі задають ритм на картопляному ринку і вимоги y цієї категорії покупців є найжорсткішими.

«Інфо-Шувар»: Чому, в такому випадку, в супермаркетах так багато неякісної картоплі?

Тому, що в Україні взагалі дуже мало вирощують справді якісної картоплі. Більшість господарств досі не мають поливу. Тому, крім деформації під час росту, картопля ще дуже травмується про тверду землю. Цих похибок не видно одразу після збирання. Вони стають помітними лише при тривалому зберіганні. Саме тому, вже у другій половині сезону в українських господарствах і, відповідно, на полицях роздрібних мереж майже не можливо знайті якісний товар. Втім, конкуренція між виробниками щороку зростатиме і вигравати буде саме продавець, який зможе запропонувати мережі якісно відкалібровану картоплю протягом сезону.

«Інфо-Шувар»: Які ще тренди в продажі картоплі сьогодні спостерігають в продуктовому рітейлі України?

Зростає попит на картоплю фасовану і цей маркетинговий інструмент, до речі , є дуже виграшним, насамперед, для самого виробника. Витрачаючи відносно небагато грошей на упаковку, фермер має можливість продати ту ж картоплю, яка присутня на прилавках магазинів, майже в 1,5 рази дорожче. Мережам також набагато зручніше продавати фасований товар і, судячи з динаміки продажів, покупцю така продукція теж подобається.

Ситуація з продажем митої картоплі гірша. Через велику частку неякісної сировини на вході, собівартість митої продукції дуже зростає, а термін її реалізації навпаки скорочується. Продавати таку картоплю дуже важко, враховуючи велику пропозицію немитої картоплі за нижчою ціною.

«Інфо-Шувар»: А яка ситуація сьогодні з переробкою картоплі?

М яко кажучи, незадовільна. Річний обсяг переробки картоплі в Україні, навіть за найоптимістичнішими оцінками, становить 300-400 тис. тонн, а це десь 2 % від загального виробництва. Тобто, ми втрачаємо та згодовуємо худобі в 10 разів більше картоплі, ніж переробляємо.

Для порівняння, у Голландії переробляють майже 60% врожаю картоплі, а в США на переробку відправляють майже всю картоплю.

«Інфо-Шувар»: Але ж ми імпортуємо щороку близько 10 тис. тонн замороженої картоплі фрі з Польщі, де сировинна база вдвічі менша, ніж наша.

Саме так, і це має дуже просте пояснення. Відсутність сировинної бази – це одна з основних перепон для впровадження потужного проекту з переробки в Україні. Виробництво замороженої картоплі фрі передбачає переробку певних сортів з відносно низькою собівартістю. Ні першого, ні другого в наших господарствах поки немає через відсутність досвіду та низький рівень технологій вирощування. Крім того, такий проект передбачає дуже великі інвестиції. Вартість тільки однієї виробничої лінії складає 150-200 тис. євро, а загальна інвестиція у виробництво з мінімальною потужністю становить близько 7 млн. євро. Але, для того, щоб повністю витиснути імпортну заморожену картоплю фрі з внутрішнього ринку, треба будувати потужніше підприємство з загальним обсягом інвестицій близько 40 млн. євро. Для безперебійної роботи такого заводу потрібно буде десь 40-50 тис. тонн сировини однорідної якості. Споживання внутрішнього ринку – це всього 10-12 тис. тон замороженої картоплі фрі, тобто десь 80% всієї виробленої продукції підприємство мусить експортувати.

«Інфо-Шувар»: Тобто Україні поки що не варто розраховувати на власне виробництво фрі?

Я такого не казав. На мою думку, реалізувати цю ідею можна наступним шляхом: кілька професійних виробників могли б об'єднання єднатись в кооператив для будівництва підприємства з мінімальною потужністю. Крім власного капіталу, можна спробувати залучити грантові гроші від іноземних донорів. Таке об'єднання на власному прикладі мусить продемонструвати можливість ефективного бізнесу, навіть в такому маленькому масштабі виробництва. Тільки так можна зацікавити потенційного інвестора.

«Інфо-Шувар»: А що можна сказати про перспективи експорту української свіжої картоплі? Все ж таки, Україна входить до ТОП-5 виробників цієї продукції у світі?

Перспективи, звісно, є, але й тут все дуже нелегко. На жаль, ринок ЄС поки що для нас закритий, там діє директива від 2002 року про заборону поставок картоплі з країн, де якість ґрунтів не відповідає фіто-санітарним нормам країн ЄС, і Україна входити до цього списку. Крім того, нам важко конкурувати з європейськими фермерами по ціні, бо у нас все ще досить висока собівартість. Втім, нам ніхто не заважає постачати картоплю в країни Азії та Близького Сходу, де споживання є досить високим. Але для цього потрібно вирішити базову проблему із якістю. Маючи 15 млн. тонн врожаю картоплі на рік, ми поки що не спроможні зібрати навіть 2 тис. тонн продукції однорідної якості для експорту.

«Інфо-Шувар»: Як буде змінюватись структура виробництва та споживання картоплі в Україні найближчі роки?

Ми підемо шляхом розвинутих країн, який передбачає, перш за все, скорочення виробництва в комерційному секторі при одночасному підвищенні продуктивності виробничих площ та диверсифікація каналів збуту картоплі . Наприклад, ще 40 років тому, Польща вирощувала близько 50 млн. тонн картоплі. Вже до 2000 року валовий збір у цій країни скоротився більш ніж в 2 рази, до 24 млн. тонн, а сьогодні врожай картоплі в Польщі становить десь 6,5-7 млн. тонн і цього достатня для того, щоб виробники в цій країні малі сталу рентабельність.

Майже всі країни, що розвиваються йдуть аналогічним шляхом. Кількість виробників картоплі скорочується за рахунок виходу з ринку неефективних господарств, паралельно з цим збільшується частка переробки. В Бразилії, яка так само, як і Україна, належить до країн з перехідною економікою, кількість комерційних виробників картоплі за останні 20 років скоротилось з 30 тис. господарств до 5 тис. Сьогодні річний обсяг виробництва картоплі в цій країні становить близько 3,3 млн. тон, з яких майже 20% йде на глибоку переробку.

«Інфо-Шувар»: Останнє запитання, традиційно, стосується перспектив майбутнього сезону. Зараз ціни на картоплю майже в 1,5 рази вищі, ніж рік тому. Чи стане це причиною чергового розширення виробничих площ в комерційному секторі у новому сезоні?

Я вважаю, що площі в комерційному секторі в 2017 році продовжать скорочуватись, насамперед, через незмінні площі в населення. Цього року взагалі спостерігають тенденцію до збільшення попиту на насіннєву картоплю у населення і в цьому немає нічого дивного, бо ж статки українців не зростають. Тому, цілком ймовірно, що комерційний сектор в 2017 році зменшіть площі насаджень на 10-15%. Альо це не означає, що загальне виробництво комерційної картоплі суттєво не впаде того, що фермери зараз інвестують в якісний насіннєвий матеріал, який забезпечує більшу врожайність. Тому, приводу для суттєвих цінових змін у другій половині наступного сезону, в порівнянні з тим же періодом поточного маркетингового року, я не бачу.

Джерело: https://info.shuvar.com